Роль бактерій-союзників у профілактиці захворювань

Нормалізація (корекція) мікрофлори людини потрібна при більшості захворювань, особливо при патологіях ШКТ, пов’язаних зі схильністю до закрепу та діареї; при алергії та захворюваннях шкіри; ураженнях печінки та кишечника; для зниження ризику серцево-судинних захворювань; стимуляції імунної відповіді, зменшення запалення, особливо при ГРВІ та грипі.

Традиційно пробіотики призначають після терапії інфекційних захворювань із використанням антибіотиків для відновлення чисельності бактерій-союзників в організмі. З цією метою їх почали застосовувати ще на початку 70-х років минулого сторіччя. Це були одно- та двоштамові препарати у формі порошків, що містять висушену (ліофілізовану) біомасу клітин лакто- та біфідобактерій.

В останні десятиліття асортимент пробіотиків помітно розширився, зараз їх відомо до сотні. Це лікарські засоби та дієтичні добавки, що випускаються в різних формах. Їх широко застосовують і для доповнення комплексної терапії, і для профілактики. Більш того, створені препарати, що містять набори штамів корисних бактерій, що прицільно діють на ті чи інші «мішені», наприклад на шкіру або імунну систему.

Для опису сучасних бактерій-союзників можна використовувати таку класифікацію⁵:

• Пробіотики. Це живі, непатогенні та нетоксичні для людини мікроорганізми, які при застосуванні в адекватній кількості корисні для здоров’я, здатні відновлювати нормальну мікрофлору організму, а також згубно діяти на патогенні та умовно-патогенні бактерії.
• Пребіотики. Речовини, які не всмоктуються в кишечнику, але створюють сприятливі умови та стимулюють ріст та біологічну/метаболічну активність нормальної мікрофлори, оскільки є для неї їжею.
• Еубіотики. Синонім пробіотиків. Раніше еубіотиками називали лише природних мешканців здорового кишечника, які формували нормальну мікрофлору. Поняття пробіотиків дещо ширше, оскільки до них належать усі мікроорганізми, здатні позитивно впливати на функціонування кишечника та стан людини, навіть ті, які в нормі не живуть у ньому, але при штучному введенні (прийомі всередину) є корисними.
• Симбіотики. Пошуки найкращого пробіотика завершилися створенням багатокомпонентних препаратів – симбіотиків (від слова «симбіоз» – співіснування). Будь-який препарат, що містить 2-3 види або штами бактерій, є симбіотиком. Це дуже ефективні пробіотичні препарати, наприклад, Флувир® містить п’ять пробіотиків і пребіотик.

Медичні дослідження

Механізм дії пробіотиків полягає у тимчасовому заміщенні нормальної мікрофлори кишечника при недостатній її кількості, у створенні умов для відновлення природної мікрофлори, індивідуальної для кожної людини, а також у впливі на певну патологію.

Ось уже кілька десятиліть у світі постійно проводяться сотні лабораторних та клінічних досліджень пробіотиків та способів їх доставки у кишечник. З позицій доказової медицини вже чітко визначено, які саме їхні види та штами найефективніші при тих чи інших захворюваннях та порушеннях. Спираючись на ці наукові знання, фармацевтичні компанії створюють максимально ефективні комплекси. Так, доведено, що комбінація штамів у комплексах Флувир® для дітей та дорослих зменшує захворюваність на грип у 5 разів, ГРВІ – у півтора рази та прискорює одужання⁶. A new chance of preventing winter diseases by the administration of synbiotic формулювання – PubMed (nih.gov). А щоб захистити ці бактерії-союзники від згубного впливу кислотного середовища шлунка, вони поміщені в герметичну оболонку з фруктоолігосахаридів із застосуванням унікальної технології – мікроенкапсулювання.

У медицині майбутнього, мабуть, використовуватиметься персоналізована діагностика мікробіоти людини для визначення складу необхідних їй пробіотиків.