ЩО РОБИТИ ЯКЩО ЗАСТУДИЛАСЯ ДИТИНА? Застудою зазвичай називають гостру респіраторну вірусну інфекцію (ГРВІ). Насправді це цілий комплекс захворювань дихальних шляхів, які спричиняють віруси. Останніх наразі
Вплив пробіотиків на імунну систему організму
У більшості наукових статей основна увага приділяється впливу пробіотиків на метаболізм, травлення, усунення дисбіозу кишечника тощо. Механізми взаємодії між імунними клітинами та пробіотиками описані лише частково. Тим часом існує необхідність розуміння того, як саме живі пробіотичні бактерії здійснюють на організм людини свій імуномодулювальний вплив. Цьому присвячено огляд 290 наукових праць, проведений командою вчених із Університету Феррари (Італія). Тут ми коротко наведемо суть їхньої публікації1 (Probiotics Mechanism of Action on Immune Cells and Beneficial Effects on Human Health – PMC (nih.gov)).
Механізми імуномодуляції пробіотиків
Пробіотики виділяють у кишкове середовище величезну кількість різноманітних молекул, які беруть участь у складних перехресних взаємодіях між мікрофлорою, кишковими імунними та епітеліальними клітинами. Ці молекули складаються переважно з білків різної природи, низькомолекулярних пептидів та/або амінокислот та бактеріальної ДНК. Такі численні класи сполук можуть долати кишковий бар’єр та по-різному стимулювати імунну систему, що необхідно для різних фізіологічних функцій господаря (людини).
Взаємодія між імунними клітинами та пробіотиками є складним та багатоаспектним процесом, який має велике значення для підтримки здоров’я організму. Пробіотичні бактерії можуть стимулювати імунні клітини кишечника та коменсальну (непатогенну) мікрофлору, модулюючи специфічні імунні реакції та імунний гомеостаз. Так, пробіотики впливають на дендритні клітини кишечника, які є ключовими гравцями в імунній відповіді (вони захоплюють та представляють антигени іншим факторам імунітету). Дендритні клітини, зокрема, активують макрофаги, і ті знищують патогени (віруси, бактерії, алергени тощо).
Існує й інший механізм роботи дендритних клітин: під впливом пробіотиків вони активують наївні CD8+ та CD4+ Т-клітини, включно з багатьма підтипами хелперних Т-клітин, здатних ініціювати розвиток різних типів імунної відповіді:
- Th1. Цей тип імунної відповіді характеризується виробленням інтерферонів, особливо IFN-γ та IFN-α, які відіграють важливу роль у клітинно-опосередкованих реакціях та ефективні у боротьбі з вірусними інфекціями та деякими бактеріальними.
- Th2. Імунна відповідь Th2 супроводжується вивільненням двох інтерлейкінів (IL-4 та IL-5), що сприяє формуванню гуморального імунітету, особливо у боротьбі з паразитарними інфекціями.
- Th17. Цей тип імунної відповіді характеризується виробленням IL-17 та відіграє роль у захисті організму від певних грибкових та бактеріальних інфекцій.
- Treg. Цитокіни, стимульовані пробіотичними бактеріями, сприяють активації Т-регуляторних (Treg) клітин, які підтримують імунний гомеостаз у слизовій оболонці кишечника. Індукція Treg покращує вивільнення IL-10 або трансформувального фактора росту (TGF)-β, що важливо для підтримки імунологічної толерантності та контролю запальних процесів.
Крім того, в лімфоїдній тканині, пов’язаній з кишечником (gut-associated lymphoid tissue, GALT), зокрема в пейєрових бляшках, пробіотики стимулюють дозрівання В-клітин у плазматичні клітини, які синтезують імуноглобулін A (IgA). Ця речовина відіграє ключову роль у місцевому імунному захисті організму, особливо на рівні слизових оболонок кишечника та дихальних шляхів.
IgA мігрує через епітелій у шар слизу, де контролює адгезію бактерій до тканини господаря. Підвищена продукція IgA під впливом пробіотиків дає змогу ефективно запобігати проникненню в організм патогенів, зокрема респіраторних (збудників ГРВІ). Пероральний прийом різних пробіотиків, особливо Lactobacillus rhamnosus, Lactobacillus plantarum та ін., дозозалежно збільшує кількість імунних клітин, які продукують IgA.
Активація макрофагів, NK-клітин, лактоферину та дефензинів
Колонізація кишечника мікрофлорою регулюється імунною системою. Водночас кишкова мікрофлора та її метаболіти можуть активно модулювати імунну систему. Це одна з найважливіших функцій пробіотиків, яка реалізується шляхом їх взаємодії з імунокомпетентними клітинами – лімфоцитами, моноцитами, макрофагами, дендритними клітинами, а також епітеліальними клітинами кишечника.
Пробіотики можуть прямо чи опосередковано впливати на імунну відповідь, стимулюючи вироблення не тільки IgA, а й цитокінів, активувати NK-клітини (природні кілери) тощо. Так, пробіотики модулюють дію різних компонентів імунної системи, що може сприяти збільшенню активності лактоферину. Це природний антимікробний білок, який має широкий спектр біологічних функцій – антибактеріальні, антивірусні та антипаразитарні. Посилення активності лактоферину під впливом пробіотиків може мати важливе значення для захисту організму від різних інфекцій, підтримки здоров’я слизових оболонок та зміцнення імунної системи в цілому.
Певні компоненти пробіотиків можуть активувати клітини імунної системи через рецептори, що розпізнають образи (PRR), а саме Toll-подібні рецептори (TLR). Цикл таких реакцій підвищує синтез нейтрофілами (незрілими дендритними клітинами) дефензинів – антимікробних пептидів, які відіграють важливу роль у захисті організму від інфекцій. Зазвичай дефензини приєднуються до клітинної мембрани мікроба і заглиблюються у неї, формуючи пороподібні розриви, які призводять до його загибелі. Дефензини мають антибактеріальну, противірусну та протигрибкову дію.
Основні імунні ефекти пробіотиків
Дослідження в галузі імунології та мікробіому показують, що взаємодія між пробіотиками та імунною системою може відігравати ключову роль у зміцненні здоров’я організму. Пробіотики позитивно впливають на гомеостаз кишечника, покращують як вроджений, так і адаптивний (набутий) імунітет, нормалізують антипатогенну та протизапальну активність його факторів. Ось деякі основні наукові результати:
- Модуляція імунної активності. Пробіотики (Lactobacillus , Bifidobacterium та ін.) модулюють імунні реакції, зокрема активацію імунних клітин, таких як макрофаги, нейтрофіли, дендритні клітини тощо.
- Збільшення синтезу імунних медіаторів. Пробіотики здатні стимулювати синтез цитокінів (інтерлейкінів, інтерферонів) та інших факторів, що відіграють ключову роль у регуляції імунної відповіді. Це покращує здатність організму боротися з інфекціями та іншими недугами (синдромом подразненого кишечника, алергією, аутоімунними захворюваннями, деякими видами раку тощо).
- Регуляція запалення. Імунні клітини регулюють запальні процеси в організмі, а пробіотики впливають на цей процес, допомагаючи знизити запалення шляхом модуляції активності імунних клітин та скорочення синтезу прозапальних медіаторів.
- Зміцнення слизової оболонки. Пробіотики сприяють посиленню бар’єрних функцій слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, що допомагає запобігти проникненню патогенів в організм. Так, Lactobacillus plantarum збільшують рівень експресії генів, пов’язаних із щільними сполуками епітеліальних клітин кишечника. Це особливо важливо з огляду на те, що більшість імунних клітин знаходяться саме в кишечнику.
- Стимуляція імунної пам’яті. Імунна система вміє швидко розпізнавати та реагувати на патогени, з якими вона вже стикалася. Причому для неї неважливо, як саме патоген потрапив до організму – через ШКТ чи дихальні шляхи. За рахунок «солідарності» слизових оболонок та імунної пам’яті підвищується ефективність захисту організму в майбутньому. Пробіотики можуть сприяти формуванню цього механізму, зокрема Lactobacillus підтримують збільшення синтезу IL-12, який відіграє важливу роль у формуванні та підтримці імунної пам’яті.
- Баланс між різними типами імунних клітин. Пробіотики беруть участь у підтримці балансу між різними типами імунних клітин, таких як Т-клітини, В-клітини, нейтрофіли та інші, що є важливим для ефективного функціонування імунної системи.
Флувир® – симбіотик, який сприяє підтримці місцевого імунітету слизових оболонок дихальних шляхів
Дедалі більше даних показує, що пробіотичні бактерії мають імуномодулювальні властивості. Відповідно, прийом пробіотиків, які містять спеціалізовані штами, що впливають на імунну стійкість слизових оболонок дихальних шляхів, може являти собою перспективний підхід до підтримки організму в сезон застуд. Таким пробіотиком є Флувир®. Точніше, це симбіотик, що містить унікальну запатентовану комбінацію п’яти штамів мікроорганізмів.
У складі Флувиру Lactobacillus plantarum LP01 та LP02, Lactobacillus rhamnosus LR04 та LR05, а також Bifidobacterium lactis BS01 проявляють імуномодулювальні властивості – стимулюють синтез IgA, IFN-α, дефензинів та лактоферину, які перешкоджають проникненню антигенів, що передаються повітряно-крапельним шляхом, через слизові оболонки2. Для збереження максимальної життєздатності ці штами поміщені в матрикс із фруктоолігосахаридів (пребіотик) із застосуванням технології мікроенкапсулювання.
Флувир® сприяє підтримці місцевого імунітету слизових оболонок дихальних шляхів. Засіб з успіхом пройшов клінічні випробування, у яких було підтверджено його властивості3 (A new chance of preventing winter diseases by the administration of synbiotic formulations – PubMed (nih.gov)).
Флувир® створений з урахуванням новітніх наукових даних про пробіотики і допомагає підтримувати місцевий імунітет слизових оболонок дихальних шляхів. Випускається він у двох формах – для дітей віком від двох місяців та для дорослих.
- Mazziotta C. , Tognon M. Martini F. Torreggiani E., Rotondo JC Probiotics Механізм of Action on Immune Cells and Beneficial Effects on Human Health // Cells., 2023 Jan; 12 (1): 184.
- Абатуров О.Е., Агафонова Е.А., Бабич В.Л., Дитятковский В.А. Новые возможности лечения и профилактики острых респираторных заболеваний у детей // Современная педиатрия, 2016, № 1 (73).
- Pregliasco F., Anselmi G., Fonte L. et al. A new chance of preventing winter diseases by the administration of synbiotic formulations // J. Clin. Gastroenterol., 2008. Sep; 42 Suppl 3 Pt 2: S224.
Рекомендуємо до прочитання
Флувир® для дітей Флувир® для дітей містить п’ять штамів пробіотиків – корисних лакто- і біфідобактерій, а також «їжу» для них – фруктоолігосахариди (пребіотики). Цей засіб діє не лише
У чому користь і переваги пробіотиків? Підтримка травної системи Пробіотики мають велике значення для органів травлення. Насамперед, вони допомагають відновлювати та підтримувати достатню чисельність нормальної
