У більшості наукових статей основна увага приділяється впливу пробіотиків на метаболізм, травлення, усунення дисбіозу кишечника тощо. Механізми взаємодії між імунними клітинами та пробіотиками описані лише частково. Тим часом існує необхідність розуміння того, як саме живі пробіотичні бактерії здійснюють на організм людини свій імуномодулювальний вплив. Цьому присвячено огляд 290 наукових праць, проведений командою вчених із Університету Феррари (Італія). Тут ми коротко наведемо суть їхньої публікації1 (Probiotics Механізм of Action on Immune Cells and Beneficial Effects on Human Health – PMC (nih.gov)).
Пробіотики виділяють у кишкове середовище величезну кількість різноманітних молекул, які беруть участь у складних перехресних взаємодіях між мікрофлорою, кишковими імунними та епітеліальними клітинами. Ці молекули складаються переважно з білків різної природи, низькомолекулярних пептидів та/або амінокислот та бактеріальної ДНК. Такі численні класи сполук можуть долати кишковий бар’єр та по-різному стимулювати імунну систему, що необхідно для різних фізіологічних функцій господаря (людини).
Взаємодія між імунними клітинами та пробіотиками є складним та багатоаспектним процесом, який має велике значення для підтримки здоров’я організму. Пробіотичні бактерії можуть стимулювати імунні клітини кишечника та коменсальну (непатогенну) мікрофлору, модулюючи специфічні імунні реакції та імунний гомеостаз. Так, пробіотики впливають на дендритні клітини кишечника, які є ключовими гравцями в імунній відповіді (вони захоплюють та представляють антигени іншим факторам імунітету). Дендритні клітини, зокрема, активують макрофаги, і ті знищують патогени (віруси, бактерії, алергени тощо).
Існує й інший механізм роботи дендритних клітин: під впливом пробіотиків вони активують наївні CD8+ та CD4+ Т-клітини, включно з різними підтипами хелперних Т-клітин, здатних ініціювати розвиток різних типів імунної відповіді:
Крім того, в лімфоїдній тканині, пов’язаній з кишечником (gut-associated lymphoid tissue, GALT), зокрема в пейєрових бляшках, пробіотики стимулюють дозрівання В-клітин у плазматичні клітини, які синтезують імуноглобулін A (IgA). Ця речовина відіграє ключову роль у місцевому імунному захисті організму, особливо на рівні слизових оболонок кишечника та дихальних шляхів.
IgA мігрує через епітелій у шар слизу, де контролює адгезію бактерій до тканини господаря. Підвищена продукція IgA під впливом пробіотиків дає змогу ефективно запобігати проникненню в організм патогенів, зокрема респіраторних (збудників ГРВІ). Пероральний прийом різних пробіотиків, особливо Lactobacillus rhamnosus, Lactobacillus plantarum та ін., дозозалежно збільшує кількість кишкових клітин, які продукують IgA.
Колонізація кишечника мікрофлорою регулюється імунною системою. Водночас кишкова мікрофлора та її метаболіти можуть активно модулювати імунну систему. Це одна з найважливіших функцій пробіотиків, яка реалізується шляхом їх взаємодії з імунокомпетентними клітинами – лімфоцитами, моноцитами, макрофагами, дендритними клітинами, а також епітеліальними клітинами кишечника.
Пробіотики можуть прямо чи опосередковано впливати на імунну відповідь, стимулюючи вироблення не тільки IgA, а й цитокінів, активувати NK-клітини (природні кілери) тощо. Так, пробіотики модулюють дію різних компонентів імунної системи, що може сприяти збільшенню активності лактоферину. Це природний антимікробний білок, який має широкий спектр біологічних функцій – антибактеріальні, антивірусні та антипаразитарні. Посилення активності лактоферину під впливом пробіотиків може мати важливе значення для захисту організму від різних інфекцій, підтримки здоров’я слизових оболонок та зміцнення імунної системи в цілому.
Певні компоненти пробіотиків можуть активувати клітини імунної системи через рецептори, що розпізнають образи (PRR), а саме Toll-подібні рецептори (TLR). Цикл таких реакцій підвищує синтез нейтрофілами (незрілими дендритними клітинами) дефензинів – антимікробних пептидів, які відіграють важливу роль у захисті організму від інфекцій. Зазвичай дефензини приєднуються до клітинної мембрани мікроба і заглиблюються у неї, формуючи пороподібні розриви, які призводять до його загибелі. Дефензини мають антибактеріальну, противірусну та протигрибкову дію.
Дослідження в галузі імунології та мікробіома показують, що взаємодія між пробіотиками та імунною системою може відігравати ключову роль у зміцненні здоров’я організму. Пробіотики позитивно впливають на гомеостаз кишечника, покращують як вроджений, так і адаптивний (набутий) імунітет, нормалізують антипатогенну та протизапальну активність його факторів. Ось деякі основні наукові результати:
Флувир – симбіотик з імунологічною дією
Дедалі більше даних показує, що пробіотичні бактерії мають оздоровчі та імуномодулювальні властивості. Відповідно, прийом пробіотиків, які містять спеціалізовані штами, що впливають на стан імунної системи, може являти собою перспективний підхід до поліпшення її функціонування. Таким пробіотиком є Флувир. Точніше, це симбіотик, що містить унікальну запатентовану комбінацію п’яти спеціалізованих штамів мікроорганізмів.
У складі Флувиру Lactobacillus plantarum LP01 та LP02, Lactobacillus rhamnosus LR04 та LR05, а також Bifidobacterium lactis BS01 проявляють імуномодулювальні властивості – стимулюють синтез IgA, IFN-α, дефензинів та лактоферину, які перешкоджають проникненню антигенів, що передаються повітряно-крапельним шляхом, через слизові та знижують вироблення прозапальних цитокінів. Для збереження максимальної життєздатності ці штами поміщені в матрикс із фруктоолігосахаридів (пребіотик) із застосуванням технології мікроенкапсулювання.
Флувир сприяє захисту слизових оболонок дихальних шляхів як від вірусів, так і від бактерій. Він застосовується для активації захисних сил організму, профілактики рецидивів інфекцій та ускладнень. Препарат з успіхом пройшов клінічні випробування, у яких було підтверджено його корисні властивості. Так, в одному з клінічних досліджень було продемонстровано, що Флувир зменшує захворюваність на грип у 5 разів, ГРВІ – у півтора раза та прискорює одужання2 (A new chance of preventing winter diseases by the administration of synbiotic формулювання – PubMed (nih.gov)). Крім того, він сприяє запобіганню ускладнень, а якщо пацієнт приймає антибіотик, то прикриває мікрофлору кишечника.
Флувир створений з урахуванням новітніх наукових даних про пробіотики і допомагає зміцнювати імунітет природним шляхом. Випускається він у двох формах – для дітей віком від двох місяців та для дорослих.
Бактерії-союзники: як корисні мікроорганізми підтримують здоров’я організму
Бактерії-союзники: як корисні мікроорганізми підтримують здоров’я організму Коротке визначення бактерій-союзників Основи вивчення кишкової мікрофлори було закладено на початку ХХ століття у роботах лауреата Нобелівської премії
Флувир для дорослих Флувир рекомендується приймати насамперед для профілактики грипу та ГРВІ. Стане він у пригоді також, якщо такого захворювання уникнути не вдалося. Коли людина
Чи можна робити щеплення при застуді?
Чи можна робити щеплення при застуді? Щеплення роблять для того, аби загартувати організм до інфекційних хвороб. Вакцина – це своєрідний тренажер, який імітує можливе інфікування.
Delta Medical Promotions AG
Швейцарія, 26, Оетенбахгассе, Цюріх, CH-8001