У чому користь і переваги пробіотиків?

Підтримка травної системи

Пробіотики мають велике значення для органів травлення. Насамперед, вони допомагають відновлювати та підтримувати достатню чисельність нормальної мікрофлори кишечника, зберігати баланс між корисними та шкідливими бактеріями – усувати дисбактеріоз та запобігати його розвитку.

При підвищеному газоутворенні, болях у животі, порушеннях випорожнень та інших симптомах, які в побуті називають розладами травлення, пробіотики відіграють важливу роль. Вони сприяють витісненню патогенів, перешкоджають колонізації ними «життєвого простору» у кишечнику за рахунок створення несприятливих умов. Так, вони виробляють сірководень, перекис водню та різні кислоти (оцтову, молочну, соляну, бензойну), що зумовлює зниження рН у просвіті кишечника, а це згубно для багатьох шкідливих бактерій.

Крім того, пробіотики виробляють антимікробні молекули, наприклад бактеріоцини та мікроцини, які пригнічують зростання шкідливих бактерій та грибків або просто вбивають їх¹. Завдяки цьому в кишечнику припиняється гниття, бродіння, минають закрепи чи діарея, зокрема інфекційна.

Ще одна функція пробіотиків полягає в розщепленні складних вуглеводів, лактози та інших речовин, що полегшує їх засвоєння та запобігає неприємним симптомам. Наприклад, лакто- і біфідобактерії беруть участь у ферментації клітковини, виробляючи коротколанцюгові жирні кислоти, які є джерелом енергії для клітин кишечника. Деякі пробіотики залучені також до синтезу вітамінів групи B, вітаміну K, покращують всмоктування низки мінералів, особливо кальцію та магнію, виводять токсини.

Сучасна наука розглядає сукупність наявних у кишечнику пробіотичних бактерій як особливий «орган» травлення, робота якого оптимально доповнює та покращує травлення самої людини.

Підтримка імунної системи

Пробіотики підтримують імунну систему через кілька механізмів, взаємодіючи з кишковою мікрофлорою, імунними факторами та клітинами слизових оболонок. Ось кілька прикладів:

• Протидія патогенам. Пробіотики виробляють низку речовин (бактеріоцини, перекис водню, органічні кислоти та ін.), що пригнічують зростання шкідливих мікроорганізмів. Вони також успішно конкурують із патогенами за поживні речовини та місця прикріплення на стінках кишечника, буквально витісняючи їх звідти.
• Регулювання запальних процесів. Пробіотики стимулюють вироблення протизапальних речовин (цитокінів, інтерлейкінів), що допомагає в лікуванні та профілактиці запальних захворювань кишечника та ГРВІ.
• Поліпшення бар’єрної функції кишечника. Якщо підвищена проникність кишечника, то патогени, токсини, алергени можуть потрапляти в кровотік, що призводить до хронізації хвороб. Пробіотики стимулюють продукцію муцину (слизу), сприяють зміцненню кишкового епітелію та покращенню його бар’єрної функції.
• Підвищення активності захисних сил організму. Відповідно до усталеної класифікації, є вроджений імунітет (неспецифічний), який слугує першою лінією оборони організму, і набутий (адаптивний, специфічний), який формується в міру «знайомства» організму з патогенами, а потім забезпечує тривалий і «прицільний» захист від них. Пробіотики впливають і на вроджений, і на набутий імунітет. Наприклад, вони посилюють активність фагоцитозу – процесу, під час якого імунні клітини поглинають патогени відразу при їх потраплянні на слизові оболонки. Пробіотики також стимулюють диференціювання та активацію Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів, що створюють пам’ять імунної системи та підвищують ефективність відповіді на інфекції при повторному їх проникненні в організм.
• Стимуляція вироблення антитіл. Імуноглобулін A (IgA) відіграє ключову роль у захисті слизових оболонок від патогенів. Підвищений рівень цих антитіл допомагає запобігти проникненню шкідливих мікроорганізмів. А стимулюють їхній синтез і допомагають посилити імунну відповідь саме пробіотики.
• Активація імунних клітин. Макрофаги, дендритні клітини, лімфоцити, природні кілери – з усіма цими імунними клітинами пробіотики взаємодіють, щоб поліпшити їхню здатність розпізнавати та знищувати патогени.

Можливі позитивні ефекти на загальне здоров’я

Пробіотики позитивно впливають на організм, мають загальнозміцнювальну дію та допомагають покращити стан при різних захворюваннях. Ось відомі їх ефекти:

• Поліпшення травлення з допомогою підтримки балансу мікрофлори кишечника.
• Запобігання та лікування діареї, пов’язаної з харчовими інфекціями та прийомом антибіотиків, а також профілактика та усунення закрепів.
• Полегшення синдрому подразненого кишечника та запальних захворювань кишечника, таких як хвороба Крона та виразковий коліт.
• Зменшення симптомів лактозної непереносимості.
• Зниження частоти та тяжкості інфекційних захворювань, зокрема ГРВІ та ГРЗ, за рахунок стимуляції вироблення антитіл та активації імунних клітин.
• Зменшення запальних процесів та покращення стану при аутоімунних захворюваннях.
• Допомога у лікуванні та профілактиці екземи, акне, розацеа та інших дерматологічних захворювань завдяки покращенню бар’єрної функції шкіри.
• Зниження алергічних реакцій, включно з алергічним ринітом та харчовою алергією.
• Поліпшення стану при атопічному дерматиті у дітей.
• Регуляція рівня цукру в крові та покращення чутливості до інсуліну, що корисно для профілактики та лікування діабету.
• Зниження рівня холестерину та покращення профілю ліпідів у крові. Контроль маси тіла та запобігання ожирінню, підтримка здоров’я серцево-судинної системи.
• Зниження рівня стресу, тривожності та депресії через вісь кишечник – мозок. Поліпшення когнітивних функцій та настрою.
• Покращення засвоєння вітаміну К, вітамінів групи В, кальцію, магнію та заліза, а також синтез деяких вітамінів у кишечнику.
• Профілактика певних видів раку, включно з колоректальним, через захисний вплив на кишкову мікрофлору та зниження запальних процесів.

1. Абатуров А.Е, Герасименко О.Н., Высочина И.Л. и др. Бактерицидная активность пробиотических средств // Здоров’я дитини, 2013, №8(51).