Постковідний дисбіоз. Поради імунолога

Ми поговорили про те, що таке Long COVID-19, чому він небезпечний, як можна зміцнити імунітет та чому лікарі призначають Флувир, з імунологом, доцентом кафедри клінічної імунології та алергології Львівського Національного медичного університету ім. Д. Галицького Потьомкіною Галиною Олександрівною.  

 

– Які найчастіші постковідні наслідки ви спостерігаєте у вашій практиці?

– Постковідний синдром, відомий також як Long COVID-19, формується після перенесеної  коронавірусної інфекції. Після COVID-19 у 30-40% осіб з’являються тривалі симптоми, які мають  хвилеподібний чи постійний перебіг. Типовою для Long COVID-19 є загальна слабість, біль та відчуття слабкості у м’язах.

– Розкажіть, будь ласка, докладніше.

– Постковідних наслідків багато. У пацієнтів спостерігаються головний біль, запаморочення, погіршення пам’яті, порушення сну, дратливість, емоційна лабільність, тривога, панічні атаки, агресивність. Характерними є ядуха, нестача повітря, відчуття тяжкості за грудиною, різкі зміни серцевого ритму, артеріального тиску, зокрема його підвищення. Також можливі біль та припухлість суглобів, шкірні висипання. Трапляється і порушення функції шлунково-кишкового каналу, про що свідчать знижений апетит, біль і бурчання в животі, метеоризм, діарея, закрепи тощо. Можлива реактивація хронічних персистуючих імунотропних вірусних інфекцій, насамперед герпесвірусної групи, з появою відповідних клінічних симптомів.

Загалом, всі порушення, які я вказала, можна згрупувати в наш імунологічний діагноз «синдром хронічної втоми» чи «синдром підвищеної втомлюваності», для якого також характерні вказані клінічні  симптоми. Окрім цього,  наявні такі лабораторні та імунологічні показники, як гіповітаміноз вітаміну D, фолієвої кислоти,  зниження рівню магнію, імунні порушення за лімфоцитарно-фагоцитарним типом із порушенням  противірусного захисту, гіпер-IgE синдром тощо. Але ми маємо добрий досвід лікування вказаних синдромів.

– А що таке «постковідний дисбіоз» і як він проявляється?

– Постковідний дисбіоз формується у 10-20% хворих, а після інфікування вірусом штаму дельта – у 33% пацієнтів. Відомо, що вірусні частинки реплікуються в ентероцитах кишківника, що часто стає причиною його ураження. Склад мікроорганізмів кишківника (мікробіота) у хворих на COVID-19 та неінфікованих людей істотно відрізняється. Дослідженнями було доведено, що в деяких пацієнтів з COVID-19 був змінений склад  мікробіоти кишківника із зменшенням кількості корисних бактерій – Lactobacillus і Bifidobacterium.

Після перенесення COVID-19,  у постковідний період пацієнти втрачали деякі важливі бактерії, такі як E.coli, E. faecalis, Bifidobacterium, Lactobacterium spp, які беруть участь у регуляції імунної системи. Встановлено, що переважання лактобактерій сприяє підвищеному синтезу IL-10 та є предиктором більш сприятливого прогнозу для  хворих на COVID-19, а збільшення кількості Klebsiella, Streptococcus та Ruminococcus gnavus, навпаки, призводить до підвищення рівня прозапальних цитокінів  та більш тяжкого перебігу захворювання.  Доведено  також, що пребіотики (інулін та масляна кислота) регулюють рівень  про- та протизапальних цитокінів і модулюють лімфоїдну тканину шлунково-кишкового каналу, а тому показані до використання у комплексі з пробіотиками.

У  журналі BMJ (Yeoh YK, Zuo T, Lui GC, et al., 2021 Jan 11) були опубліковані результати роботи, в якій вивчався склад мікробіоти, її динаміка у пацієнтів з підтвердженою коронавірусною інфекцією та зв’язок складу мікробіоти з перебігом  COVID-19. Результати цього дослідження, а також недавно проведеного дослідження в Китайському університеті Гонконгу показали, що у хворих на COVID-19 зменшується кількість та змінюється «пейзаж» корисних бактерій, що залежить від тяжкості перебігу інфекції, віку, тривалості перебування в стаціонарі, ступеню реплікації РНК SARS-CoV2, рівня цитокінів та інших прозапальних факторів та не залежить від застосування антибіотиків, противірусних препаратів, глюкокортикостероїдів тощо.

Також доведено, що низький титр біфідобактерій супроводжується більш високим рівнем прозапальних цитокінів, що призводить до посилення  запальної реакції і провокування розвитку «цитокінового шторму», тяжчого перебігу COVID-19, а  збільшення чисельності Ruminococcus gnavus, Ruminococcus torques, Bacteroides dorei і Bacteroides vulgatus при COVID-19 опосередковано сприяє  імунній дизрегуляції.

Дисбіотичні розлади мікрофлори кишківника зберігаються  у пацієнтів після інфекції більше одного місяця. Найбільш значущі зміни в мікробіоті спостерігаються у хворих, які мали тяжку коронавірусну інфекцію та у хворих у період Long COVID-19.

Є повідомлення про те, що деякі пацієнти протягом 3-х місяців після  одужання від COVID-19 відчувають стійкі симптоми – втому, задишку і біль у суглобах, дискомфорт у животі тощо, що також підтверджує роль дисбіотичного мікробіома кишківника у формуванні порушень, пов’язаних з імунітетом та здоров’ям після COVID-19. 

– Чи є зв'язок між постковідним дисбіозом та імунною відповіддю?

– Мікрофлора кишківника, що складається переважно з біфідо- та лактобактерій, активує місцевий імунітет кишківника й імунну систему загалом. У випорожненнях пацієнтів із COVID-19 виявили підвищений рівень прозапальних інтерлейкінів (IL-8, IL-23) та зниження протизапального IL-10, що  також свідчить про імунологічні механізми залучення шлунково-кишкового каналу до патологічного процесу. Склад мікробіоти кишківника пацієнтів з COVID-19 під час госпіталізації корелював з концентраціями в плазмі деяких цитокінів, хемокінів та маркерів запалення. Це стало підтвердженням ролі мікробіоти кишківника в модуляції імунної відповіді та її впливу на тяжкість захворювання і наслідки. Збалансована мікробіота сприяє імунологічному гомеостазу, що дозволяє запобігти гіперреактивності імунної системи (цитокіновому шторму) в період гострої  коронавірусної інфекції.

Відомо, що між кишківником та легенями існує взаємозв’язок за участю мікрофлори та її метаболітів. Дисбіоз  з порушенням кишкового бар’єру стає причиною  бактерійної транслокації, при якій бактерії з просвіту кишківника через систему воротної вени потрапляють до печінки. Можливий  також і лімфатичний шлях бактерійної транслокації з кишківника до легень, що стає причиною розвитку  синдрому поліорганної недостатності при коронавірусній інфекції. Водночас інфекційний процес у легенях сприяє зростанню бактерій родини Enterobacteriacae в кишківнику, що також призводить до дисбіотичних розладів. Як відомо, багато кишкових коменсалів мають імуномодулювальну дію, а зміни складу мікробіоти можуть призвести до порушення роботи імунної системи.

Необхідно пам’ятати, що мікробіоту називають “другим мозком”. Посередниками між нервовою системою та мікробіотою виступають гормони, блукаючий нерв, клітини імунної системи та продукти життєдіяльності мікробіоти кишківника.

Отже, стан мікробіоти  може впливати на роботу мозку, а функціонування мозку –  на стан мікробіоти. COVID-19 збіднює  мікробіоту  кишківника,  зменшує чисельність корисних бактерій та кількість їх видів. Такий стан мікробіоти був виявлений  вченими з  Ірландії у людей з депресією, що не була  пов’язана з коронавірусною інфекцією. Тож частота формування та тяжкість перебігу постковідного синдрому  з ураженням нервової системи (зокрема розвиток депресивного стану) також  залежать від складу мікробіоти кишківника пацієнта.

– А який зв’язок між мікробіотою кишківника та здоров’ям взагалі?

– Позитивний вплив мікробіоти на стан здоров’я людини давно доведено. Існує тісний зв’язок між мікрофлорою кишківника та імунною системою. Згідно з останніми дослідженнями, мікробіота кишківника може впливати на тяжкість перебігу, а також на імунну відповідь упродовж інфекційного процесу. Впливаючи на клітини імунної системи, пробіотичні мікроорганізми та їхні метаболіти стимулюють продукцію протизапальних цитокінів – TGF-β (трансформувальний фактор росту бета) і IL-10 (інтерлейкін 10), функціональну активність регуляторних лімфоцитів, які запобігають запальним реакціям і зменшують їхні прояви.

Здорова мікрофлора кишківника виконує такі функції: захисна – запобігає колонізації організму хвороботворною і умовно-патогенною мікрофлорою, тим самим підвищуючи стійкість кишкової стінки.

Ферментпродукувальна роль кишківника забезпечує функцію гідролізу крохмалю, клітковини, жирів, білків, декон’югацію жовчних кислот.

Метаболічна функція полягає в синтезі вітамінів В, С, К тощо, а також амінокислот, холестерину, органічних кислот, сечової кислоти, засвоєнні вітаміну D, солей кальцію.

Імуномодулювальна функція відповідає за імунітет.

Детоксикаційна функція кишкової мікробіоти полягає в захисті організму від отруєння ендогенними і екзогенними субстратами або метаболітами.

Зв’язок мікробіоти кишківника з усіма життєво важливими органами і системами реалізується завдяки здатності мікроорганізмів синтезувати біологічно активні речовини: серотонін, допамін, норадреналін, γ-аміномасляну кислоту, ацетилхолін, гістамін тощо.

– Що ви рекомендуєте для усунення постковідного дисбіозу?

– Звісно, що дисбіоз кишківника у пацієнтів з COVID-19 зберігається і після елімінації  вірусу з організму. Тому в процесі лікування  гострого епізоду інфекції та в постковідному періоді необхідно  звернути увагу не лише на засоби елімінації вірусу, а й на відновлення нормальної мікробіоти кишківника. Це пов’язано з тим, що зміна нормальної мікробіоти може відігравати важливу  роль у тривалості коронавірусної інфекції.

Мета і завдання при лікуванні постковідного дисбіозу – це регрес клінічної симптоматики з боку ураженого шлунково-кишкового каналу та нормалізація його основних функцій.

Лікування дисбіозу передбачає такі процедури: дієту з включенням у раціон кисломолочних продуктів, які багаті на біфідобактерії. Важливо приймати спеціальні препарати, які допоможуть нормалізувати мікрофлору кишківника, – пробіотики, пребіотики чи симбіотики.  Це комплекси корисної мікрофлори, що сприятимуть загальному зміцненню організму, підвищенню захисних сил, нормалізації функціонування шлунково-кишкового каналу, відновленню балансу мікрофлори кишківника, покращенню травлення та засвоєння їжі. Процес відновлення мікрофлори кишківника триває як мінімум 2-3 місяці.

– Що можна використовувати для відновлення мікрофлори та зміцнення імунітету і чому?

– Останнім часом для посилення імунного захисту з метою  зменшення частоти та тяжкості перебігу різних інфекційно-запальних процесів дослідники зосередили  увагу на застосуванні симбіотиків, зокрема Флувиру.  

Флувир – це пробіотик на основі 5 штамів пробіотичних бактерій (лактобактерій і біфідобактерій) з  пребіотиком (фруктооолігосахариди, що зберігають максимальну життєздатність вказаних пробіотичних бактерій, є поживним середовищем тільки для корисної мікрофлори).

Результати проведених рандомізованих плацебо-контрольованих досліджень показали, що застосування цього препарату  на 27-31% знижує частоту всіх інфекційно-запальних  захворювань. Дослідження ефективності Флувиру здійснювали  також на кафедрі клінічної імунології та алергології Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького. Дослідження показали, що застосування Флувиру сприяє  зменшенню частоти захворювань на ГРВІ та грип, тривалості епізодів захворювання і частоти застосування антибіотиків; скороченню пропущених днів у школі та на роботі.

Окрім цього, було встановлено, що застосування Флувиру не лише сприяє нормалізації мікрофлори кишківника, а й посилює активність  місцевого імунітету  через  збільшення синтезу секреторного IgA, продукції противірусного фактору альфа-інтерферону та зниження ризику розвитку алергопатології завдяки зменшенню рівня  IgЕ.

– Які рекомендації для зміцнення імунітету ви можете надати?

– На стан імунної системи впливає величезна низка  факторів – як генетичних, так і епігенетичних. 

Такі загальні рекомендації, як правильний режим дня, сну, способу життя, фізичної активності, якості харчування та вживання достатньої кількості чистої питної води, відмова від шкідливих звичок, знайомі всім. Однак за наявності у пацієнта  ознак порушення імунного захисту – тривалий субфебрилітет, лімфаденопатія, підвищена втома, артралгії, міалгії, часті застудні інфекції, часті рецидиви хронічних хвороб тощо – сімейний лікар повинен скерувати пацієнта на консультацію до клінічного імунолога.

Пацієнт може звернутися до такого лікаря і самостійно в приватну клініку. Тільки після  спеціального  клініко-імунологічного обстеження може бути рекомендована медикаментозна схема профілактики чи лікування імунних порушень. На жаль, багато лікарів загальної практики чи вузьких спеціальностей дозволяють собі призначати імуностимулятори не за призначенням, завдаючи шкоди пацієнту.

Одним із засобів, який можна використовувати з цією метою, є Флувир, який був розроблений італійськими вченими.

– Що ви можете рекомендувати людям з постковідними наслідками, які страждають через підвищену втомлюваність, поганий сон, депресію, біль у суглобах та порушення пам'яті?

– Неприємні симптоми після хвороби не зникнуть самі по собі. Такий стан вимагає правильного лікування. Якщо відмовитися від допомоги фахівців, ймовірність розвитку різних патологій значно зростає. І, на жаль, ситуація, що склалася, призвела ще й до іншого негативного явища – самолікування або гіперпризначення сімейними лікарями фармакотерапевтичних препаратів, зокрема, імуностимуляторів, антидепресантів тощо.

Пацієнтам, які перенесли COVID, знаходяться в постковідному періоді і мають скарги, необхідно звернутися до сімейного лікаря, який зобов’язаний  призначити  додаткові лабораторні та клінічні дослідження та рекомендувати консультації інших фахівців: кардіологів, гастроентерологів, клінічних імунологів, алергологів, неврологів, психіатрів тощо. Тобто в поліклінічних закладах необхідно створити базову програму – консультації спеціалістів, лабораторні аналізи, індивідуальний лікувально-реабілітаційний курс, завдяки якому впорядкувати надання спеціалізованої медичної допомоги. 

Рекомендуємо до прочитання
Як працює Fluvir

Флувир для дорослих

Флувир для дорослих Флувир рекомендується приймати насамперед для профілактики грипу та ГРВІ. Стане він у пригоді також, якщо такого захворювання уникнути не вдалося. Коли людина

Читати повністю »
Cимбиотик флувир упаковки по 10 саше
Вказівник на імунітет
ПРО ПРОДУКТ
ЗНАЙТИ В АПТЕКАХ