Роль кишкової мікрофлори від травлення до імунітету на переваги симбіотиків

Значення кишкової мікрофлори для людини важко переоцінити. Дослідження показали, що вона виконує ряд найважливіших функцій^¹:

• Підтримка травлення. Наше травлення умовно поділяється на два види: власне, яке забезпечується самим організмом, і того, що відбувається за участю мікрофлори кишківника. Кишкова мікрофлора бере участь у сотнях реакцій обміну речовин – у ферментації нерозщеплених раніше компонентів їжі, головним чином вуглеводів (крохмаль, оліго- та полісахариди), а також білків та жирів; у використанні організмом жовчних кислот, гормонів, білірубіну; впливає на процеси всмоктування води, мікроелементів та вітамінів. Так, біфідо- та лактобактерії сприяють поліпшенню засвоєння кальцію, вітаміну D та заліза.
• Регуляція роботи кишечника та біосинтез. Коротколанцюгові жирні кислоти, що синтезуються мікрофлорою, стимулюють посилення моторики в товстій кишці. Це сприяє регулярному спорожненню кишечника та профілактиці закрепів. Крім того, мікроорганізми, що населяють кишечник людини, виробляють багато вітамінів, наприклад, С, вітаміни групи В, вітамін К та ін.
• Витиснення патогенів. Корисна мікрофлора створює несприятливі умови для зростання та колонізації слизової оболонки патогенними видами. Механізм цього явища полягає в тому, що вона конкурентно перемагає погані бактерії у боротьбі за поживні речовини та місця закріплення (адгезію) у кишечнику, а також за рахунок синтезу захисних речовин. Так, біфідобактерії завдяки ферментації фруктоолігосахаридів продукують молочну кислоту та ацетат, які створюють у товстій кишці кисле середовище, яке захищає людину від колонізації патогенними мікроорганізмами та пригнічує зростання наявних (гнильних, газоутворювальних). Корисна мікрофлора бере участь у синтезі лізоциму, бактеріоцинів, антимікробних пептидів, перекису водню, які мають активність проти шкідливих бактерій.
• Зміцнення імунної системи. У кишечнику розташована лімфоїдна тканина, асоційована із травним трактом (в англомовній науковій літературі позначається абревіатурою GALT). Вона являє собою згруповані та окремі лімфоїдні фолікули (пейєрові бляшки). Основна їхня функція – трансформація B-лімфоцитів у клітини, які продукують секреторний імуноглобулін A (IgA). Синтез IgA у слизовій оболонці кишечника становить понад 70% загальної щоденної продукції імуноглобулінів в організмі – у дорослої людини близько 3 г щодня². У пейєрових бляшках кишечника відбувається зустріч антигенів (наприклад, патогенних бактерій та вірусів – збудників ГРЗ та ГРВІ) з великою кількістю молекул IgA, які накопичуються на поверхні такого мікроорганізму, оточують його та виводять із кишечника природним шляхом. Нормальна мікрофлора кишечника забезпечує активне функціонування пейєрових бляшок, що не дозволяє багатьом збудникам захворювань потрапити до кровоносного русла шляхом всмоктування з кишечника.

Цікаво, що частина В-лімфоцитів залишають GALT у кишечнику, потім через лімфатичну систему та селезінку вони потрапляють на слизові оболонки слинних залоз, очей, бронхів, сечостатевих шляхів, інших органів, «озброюючи» їх проти антигенів, «вигнаних» з кишечника. Так кишкова мікрофлора здійснює потужний вплив на захисні сили організму людини – підвищує місцевий імунітет кишечника та тонус імунної системи всього організму. Системна стимуляція імунітету – одна з найважливіших функцій мікробіоти.

• Детоксикація та антимутагенна активність. Кишкова мікрофлора бере участь у знешкодженні та виведенні отруйних сполук, що надходять ззовні й утворюються під час обміну речовин, тобто у детоксикації. Крім того, вона підвищує стійкість клітин до мутагенів (канцерогенів) та руйнує такі небезпечні речовини. Мікрофлора, як сорбент, виводить із організму токсини разом із кишковим вмістом.
• Вплив на загальний фізичний та емоційний стан. Пробіотичні бактерії регулюють апетит, сон, настрій тощо. Вони можуть бути корисними при синдромі подразненого кишечника, неспецифічному виразковому коліті (хворобі Крона), цукровому діабеті 1 і 2 типу, ожирінні, метаболічному синдромі, серцево-судинних, аутоімунних та алергічних захворюваннях, а також захворюваннях центральної нервової системи, таких як аутизм, хвороби Альцгеймера та Паркінсона¹.

1. Моложавая О.С., Ивахнюк Т.В., Макаренко А.Н., Брозь Р.В. Функции кишечной микрофлоры организма в норме и при патологии // Актуал. пробл. сучасн. мед. : Вісн. Укр. мед. стомат. акад., 2016, т. 16, № 4, ч.1, с. 332-339.
2. Абатуров О.Е., Агафонова Е.А., Бабич В.Л., Дитятковский В.А. Новые возможности лечения и профилактики острых респираторных заболеваний у детей // Современная педиатрия, 2016, № 1 (73).