Бактерії-союзники: як корисні мікроорганізми підтримують здоров'я організму
Коротке визначення бактерій-союзників
Основи вивчення кишкової мікрофлори було закладено на початку ХХ століття у роботах лауреата Нобелівської премії за 1908 р. Іллі Мечникова. Він вказував на центральну роль «біоплівки із сотень видів мікроорганізмів, що покривають, як рукавичкою, шкіру та слизові оболонки організму на підтримку духовного та фізичного здоров’я людини, її стійкості до впливу несприятливих зовнішніх факторів». Ці мікроорганізми – бактерії-союзники людини, інші відомі їх назви – нормальна кишкова мікрофлора, мікроорганізми, дружні людині, або пробіотики (від лат. pro – для, на захист + грец. bios – життя)1.
Найбільш численними представниками мікрофлори (мікробіоти) у кишечнику людини є лакто- та біфідобактерії, непатогенна кишкова паличка, анаеробні стрептококи та ін. Усі вони – наші симбіонти. Бактерії-союзники отримують від організму людини поживні речовини, а він використовує продукти їхнього метаболізму для життєзабезпечення та захисту від патогенів. Кожен із нас – джерело благоденства для кишкової мікрофлори, тому вона оберігає здоров’я свого «господаря», виконуючи безліч функцій. Наприклад, перешкоджає колонізації ШКТ умовно-патогенними бактеріями (Escherichia coli, Enterococcus, Klebsiella pneumoniae, Proteus, Citrobacter та ін.), виробляючи згубні для них кислоти та бактеріоцини; бере участь у травленні, синтезуючи ферменти, вітаміни та гормони, а також регулюючи моторику ШКТ та всмоктування корисних речовин; нейтралізує токсини та канцерогени; підтримує у нормі імунну систему.
В організмі кожного з нас живе приблизно 2000 видів бактерій, і лише 100 з них належать до умовно-патогенних. Підраховано, що маса бактерій-союзників, які перебувають у кишечнику, становить понад 2,5 кг2.
Значення цих мікроорганізмів для здоров’я людини
Бактерії-союзники відіграють важливу роль у життєзабезпеченні організму людини, оскільки виконують цілу низку корисних функцій: захищають від небезпечних мікроорганізмів, підтримують імунітет, допомагають травленню та виведенню токсинів, стимулюють синтез вітамінів та інших біологічно активних речовин, сприяють забезпеченню моторної функції ШКТ. Участь кишкової мікрофлори у процесах обміну речовин дуже значна. За значенням для життєдіяльності організму людини вона не поступається серцю, печінці, легеням тощо. Тому її дедалі частіше називають особливим, самостійним органом людини.
Переваги для здоров’я
Пробіотики, або бактерії-союзники, дуже корисні для здоров’я. Ось деякі їхні властивості та функції:
- Підтримка балансу здорової мікрофлори кишечника. Лакто- та біфідобактрії покращують травлення та зменшують ризик розвитку синдрому подразненого кишечника та запальних захворювань кишечника (хвороба Крона).
- Зміцнення імунітету. Пробіотики стимулюють імунну систему, допомагаючи їй боротися з інфекціями, зокрема сприяють синтезу імуноглобулінів та інших важливих факторів і клітин імунітету. Деякі пробіотики знижують сезонну захворюваність на ГРВІ.
- Підтримка здоров’я шкіри. Якщо мікрофлора кишечника в нормі, то шкіра здорова. Пробіотики зменшують запалення, покращують її стан при різних захворюваннях (екзема, акне, себорейний дерматит)3.
- Допомога при зниженні надмірної ваги. Деякі дослідження показують, що пробіотики можуть сприяти нормалізації маси тіла за рахунок підтримки здорового метаболізму, хоча точні механізми цього ефекту ще вивчаються.
- Поліпшення психічного здоров’я. Є дані про те, що кишкова мікрофлора може бути корисною при депресивних проявах, тривожності та стресі.
У наукових дослідженнях отримано дані про вплив мікрофлори кишечника не лише на стан шлунково-кишкового тракту, а й на весь організм. Бактерії-союзники знижують ризик захворювань серцево-судинної системи, ожиріння, цукрового діабету, злоякісних новоутворень, алергічних, аутоімунних недуг, передчасного старіння тощо4.
Їхня роль у підтримці здорового способу життя
Бактерії-союзники з нами завжди – вони знаходяться в організмі, причому не тільки в кишечнику, а й на інших слизових оболонках, на шкірі. У повсякденному житті ми щодня впливаємо на їхній склад та чисельність. Ці бактерії дуже чутливі до харчування, вживання алкоголю, прийому ліків, стресів, а також змін в обміні речовин, пов’язаних з розвитком різних захворювань.
Здоровий спосіб життя – основа збереження та примноження своїх бактерій-союзників. Правильне харчування з переважанням у раціоні овочів та фруктів, вживання натуральних кисломолочних продуктів та цільних злакових корисні для мікрофлори. Якщо ж харчуватися переважно фаст-фудом, рафінованими та промислово переробленими продуктами (білий хліб, ковбаси, напівфабрикати тощо), то навіть прийом якісного пробіотика може дати лише короткочасний результат. Корисним бактеріям необхідно створити сприятливі умови для закріплення в кишечнику, формування стійкого співтовариства і витіснення патогенів, тобто раз і назавжди перейти на здорове харчування.
Приклади включення до раціону
Включити пробіотик до раціону дуже просто. Наприклад, дітям і дорослим Флувир® слід приймати вранці, відразу після пробудження з достатньою кількістю води кімнатної температури. Потім десь за півгодини треба поснідати. Приготуйте кисломолочний сир з бананом, яблуком та натуральним йогуртом або паровий омлет із салатом зі свіжої капусти та огірка, або кашу з коричневого рису з родзинками. Це лише кілька прикладів – ваші фантазія та уподобання допоможуть скласти меню на кожен день. Їжа має бути здоровою, легкою і водночас поживною, давати добрий заряд енергії.
Досвід людей, які використовують бактерії-союзники
Якщо ви жодного разу не приймали пробіотик, пошукайте в інтернеті відгуки людей про такі засоби. Багато хто наголошує, що при регулярному прийомі комплексів з бактеріями-союзниками у них налагоджується травлення, очищується шкіра, знижується схильність до алергії, вони рідше хворіють на застуду та інші інфекційні недуги. Імунна система зміцнюється, що допомагає залишатися здоровими. Так, відгуки споживачів, переважно мам малюків про Флувир® для дітей, переважно позитивні.
Рекомендації лікарів та експертів
Лікарі дуже часто включають до схем прийому препаратів оптимальні для пацієнтів пробіотики або симбіотики. Є безліч і наукових, і науково-популярних публікацій, що підтверджують доцільність їхнього прийому. Наприклад, на сайті https://fluvir.com/ експерти у сфері імунології пояснюють, чому для захисту від застуд та інших інфекцій, для скорочення тривалості ГРВІ та зменшення ризику ускладнень дітям та дорослим варто регулярно проходити курс прийому Флувиру.
Висновок
Бактерії-союзники, або пробіотики, є невід’ємною частиною організму людини. Вони беруть участь у травленні, обміні речовин, функціонуванні імунної системи тощо. Порушення їх складу та зниження чисельності (дисбіоз, дисбактеріоз кишечника) – дуже поширене явище. Нормальна мікрофлора чутлива до прийому ліків, неправильного харчування, стресів тощо. Відновити її баланс допомагає правильне харчування з переважанням у раціоні овочів та фруктів. Якщо цього недостатньо, то рекомендується приймати відповідний засіб із бактеріями-союзниками.
Вивчення та створення препаратів із живими корисними мікроорганізмами триває понад 100 років. За цей час властивості, особливості та користь для здоров’я десятків штамів досконало вивчені, розроблені комплекси симбіотиків для цілеспрямованого покращення тих чи інших функцій організму. Так, Флувир® за допомогою 5 пробіотичних штамів (спеціалізованих лакто- та біфідобактерій) та преобіотиків фруктоолігосахаридів (харчового субстрату для них) допомагає зміцнити імунний захист організму, що сприяє зниженню сезонної захворюваності на ГРВІ та ГРЗ. Це особливо цінно для дітей молодшого віку, що часто хворіють, і дорослих зі зниженим імунітетом. Флувир® випускається у двох формах – для дітей від 2 місяців та для дорослих, курс його прийому має бути не менше одного місяця.
- Свінціцький А.С., Ревенок К.М., Ліва Ю.Ю. Роль синдрому надмірного бактеріального росту в розвитку та прогресуванні неалкогольної жирової хвороби печінки // Практикуючий лікар, 2014, №3.
- Маслянко Р.П., Куртяк Б.М., Пундяк Т.О. Симбіонтна мікрофлора кишечника: сучасний стан проблеми // Науковий вісник ЛНУВМБТ імені С.З. Ґжицького, 2013, т. 15, № 3 (57).
- Нарожная М. В. Состояние микробиоценоза толстого кишечника у больных себорейным дерматитом // Міжнародний медичний журнал, 2018, т. 24, № 1.
- Дубинина Н. В. Формирование микрофлоры кишечника и ее влияние на здоровье человека и процессы старения // Проблемы старения и долголетия, 2016, 25, № 1.
- Боброва И.А. Пробиотическая терапия: от простого кефира до пробиотиков 5-го поколения – БИФИТЕНа по технологии MURE // Семейная медицина №5 (61), 2015.
- Pregliasco F., Anselmi G., Fonte L. et al. A new chance of preventing winter diseases by the administration of synbiotic formulations // J. Clin. Gastroenterol., 2008. Sep;42 Suppl 3 Pt 2:S224.
Дізнайтеся також
